
Ярокий вечір, як заскочив на закладки по Большій Васильківській. Місце було запрошливе, анаша лежала на поверхні, мов тоненький снігокатанка, що гріла мої душу та мозок. Її радості неможливо зіміряти, лише довіршувати. Цілий день чекав на цю хвилю, на цей кайф, коли мій організм знову схоплюватиме бурхливий танець з прекрасною МДМА.
Усе почалося, коли я дізнався про нову партію, яка з'явилася у нашому місті. Звістка про цю чудову речовину розлетілася швидше, ніж шмыгання твого дідька по вулиці. І ось, я вже добрався до останнього моменту: мій телефон дзвонить, іниціатором виклику є мій довірений шиз із прізвищем «Тріпер». Цей тупий сукин син вміє затрахати не на жарт!
— Ей, бруднюча, встиг биш сюди, забирай свою прописку та теревенько в машинку! — кричу я, бачачи, як він підкрадається до мене. У себе в кишені, він носить бабине серце, але молодець — робить свою справу!
Мій вірний піде на все, аби я почувався на правильній хвилі. Він підходить з похмурим виглядом, з перших слів видно, що його хтось може виллє.
— Чувак, я за тобою стежив, і підкоривши весь місцевий кафе «Табуретка», я рванувся сюди. У мене для тебе є крута покупка, на яку ти ніколи не відмовишся.
Мої очі закатилися, я знаю, що це буде знову чудове пригода. В моїй голові вже формується план, як ми з Тріпером влаштуємо охоту за пасхальними яйцями на кладовищі. Я знаю, це звучить макабрічно, але що справиш — життя наркомана не таке просте.
Слідуючого дня ми встигаємо всі підготуватися до охоти. Всі радісні, як діти з магазину з цукерками. Дехто готується на більш серйозному рівні, підтягуються і все таке. Ми виправдовуємось перед родиною, що на навчанні, але насправді знаходимося в іншому світі, і нам там кайфово!
Згідно плану, о 12 годині по обіді ми збираємося на кладовищі, де знаходиться наше таємне сховище. З кишень я достаю біле — героїн, щоб надати собі та членам команди більше енергії та витримки на охоту. Справжні наркомани знають, що героїн підносить тебе додому, а МДМА робить тебе власністю вечірки. Всі взяли чпокнутись, і тільки я ще позволяю собі одну пыряться, адже ніщо не заборонено.
Кладовище, на яке ми попадаємо, виглядає вражаюче. Старі та гіллясті дерева, під якими зненацька може виповзти зла душа. Це як незнайомці в твоїх звичних розмовах — ти навіть не помічаєш, як вона вже на тебе наступила. Ще одна пыряться, і вже маю перед собою пейзаж, який зазвучує красивими пастельними кольорами, коли скінчиться особлива священна мить, що відбувається на наших очах.
Охоту ми виконуємо, як справжні професіонали. Нам вдається знайти кілька пасхальних яєць, які ніхто не знайшов за десятиліття. Ми радіємо, як діти, отримуючи свої перші подарунки на свято.
Усе було добре, але, якщо чесно, я починаю підозрювати одного з наших членів команди. Ймовірно, хтось з них на измене. Мої думки мотаються, мов чумацький багажник, але я не готовий відчепити. Я підстриг свої довгі волосся, адже готую нову дозу МДМА, і кожен моє космічний стрижка дає мені енергію та силу.
Усі крадуться, як бандити, але я відчуваю, що це не останній поворот. Я підкрадаюся до потенційного ватажка нашої опозиції, і вимовляю ті слова, що зневірять або сповнять його довірою.
— Слухай, мій друг, я знаю, що ти на стороні світла, але я все-таки прошу вірити мені. Ми тримаємо всю нашу команду під контролем, як справжній дідусь в пансіонаті, та не дамо комусь зіпсувати нашу пригоду. Довіряй, але перевіряй.
Той погляд, що він на мене викинув, пройде в історію. Я бачу, що він згоден, але його шрами він не забуде. Однак це кешуй-ся!, ми все одно шмигаємо вперед. Нічогісінько не зупинить нас!
На другому плані знаходиться наша більшість — ми, що віримо, що наша операція вдасться, йдемо вперед і залишаємо позаду все підозри та страхи.
Героїн б'є, але МДМА робить моє тіло вічно молодим. Поєднання цих двох речовин фіксує мене на сторінці історії, де я — репера наркомана, що звивається в психоделічних танцях під свою музику.
Так, кайфувати від охоти за пасхальними яйцями на кладовищі може тільки здоровий наркоман. Відчуваєш, як кригає страх в твоєму серці, але він не знаходить виходу, бо тіло вже закручується в пастку насолоди. Все важить, але твій дух вільний.
Роздумуючи про вчинене, я зізнаюся, що наші кроки були дорогими. Але формальності, чи не так? Життя наркомана — це прожити на повну катушку, поки світ не повернеться з довгого сну.
Cвіт, дивись на нас! Ми наркомани репери, що пожираємо ночі та якнайгучніше скандуємо наші тексті — і це наша вічна доля. Її не змінити, не варто нам і шукати виправдання.
Ми випливаємо на світло, втікаємо від проблем нашого суспільства, але виростаємо дітьми нашої революції. Бо ми — воплоти змін та відмова від банального світу, де кожна мить каже тобі, що ти не можеш усе змінити. Але ми можемо і ми самі знаємо це.
Ми — репери наркомани, не зобов'язані нікому пояснювати наш світ. Ми пишемо свою музику, танцюємо на своїх закладках та шмыгаємо на своїх хвилях. І це дуже прекрасно!
А тепер, залунати з кайфу, і прощатися з тобою. Життя занадто коротке, щоб пропускати моменти, коли можна забути про все і відірватися на повну програму. Кажу це, не затримуючись — і втікаю у своє місце, де наша гордість репера наркомана переливається через краєвиди нашого хижого світу.
Всього тобі найкращого у твоєму польоті. Ми розуміємо одне одного, і це надає моїм словам сили та шкідливість. Смійся з нього, але не пішов усякий вагабунд, якого не варто взяти на серйозно. Ми всі дзвінко сміємось, але ніхто не розуміє, що наш сміх — це наша зброя, що звучить найгучніше в цій всій музиці.
Це ми, репери наркомани, не передаються перевіркам. Ми знаємо всі секрети, кожна наша закладка розповідає т
Чуваки, сейчас я вам историю расскажу, я же говорю, чувак, сумасшедшая история! В общем, сижу я один дома, думаю, как бы развлечься. Деньги есть, идеи нет. Подумал: "Ну давай, завожу новое хобби!"
Решил я, что пора попробовать вот эту новую шнягу, которую у меня все вокруг курят - а пвп, альфа пвп, типа новинка наркоты. Почему бы и нет, думаю я себе, уж в чем-то мне быть знатоком.
И так, пошел я в тот район, где слышал, что распродают закладки. Заставил там дутьых найти мне пушера. Наконец-то, нашелся этот чувак, рассказал мне про а пвп и предложил неплохую цену. Итак, я купил свою первую дозу.
Прихожу я домой, разбираю все на столе: бумажки с а пвп, кусочки дутого, отпарившийся теофедрин, что-то типа химии, понимаешь. Смотрю на эту кучу и мне страшно стало. Но ничего, говорю себе, точно проглочу и все будет окей.
Ах, чуваки, не могу объяснить, какой пиз*ец произошел со мной после этого.
Я взял первую дозу а пвп, вылил ее на руку, и вдруг какой-то пиз*ец начался. Чувствую, как мое тело начинает пульсировать, мозг точно превращается в бомбу. Жуткий кик ощутил, словно металлом по голове стукнули. Перед глазами было все изображено в кристально ясных красках, словно я находился в другом измерении. Мне казалось, что я в мире, где время остановилось.
И, чуваки, знаете, что я подумал в это мгновение? Я решил, что в этой новой реальности мне нужно измениться, решить какие-то важные вопросы. И вот настал момент, в котором я решил сменить свой пол на женский. Да, да, именно так, я полностью уверовал, что мне стало необходимо стать девушкой.
Блин, если бы вы видели меня, когда я пришел с такой идеей в интернет-кафе! Люди на меня смотрели так, словно я сошел с ума. Но мне было плевать, я был уверен, что это то, что я хочу.
И так, решено. Я начал искать информацию о процессе изменения пола, прочитал кучу статей, задолбал всех вокруг своими вопросами. Насмотрелся видео на Ютьюбе, где кто-то рассказывал о своем опыте. Мне казалось, что я на верном пути, что только так я смогу найти себя и понять себя полностью.
Но, чуваки, это был самый дорогой и глупый пиз*ец, в который я вообще попал.
Представьте себе, я был полон решимости, полон всяких планов на будущее.
К тому времени, как я закончил свое импровизированное исследование и принял окончательное решение, тревожные мысли начали меня посещать. Что если это все глупая идея? Что если я совершил ошибку?
Бессонные ночи, постоянное сомнение, тошнота. Мне казалось, что я скатываюсь в бездонную яму. Но я старался не показывать, что со мной что-то неладно.
Через некоторое время, я снова начал задумываться о своей настоящей личности, о том, что на самом деле я не хочу быть девушкой.
И так, в один прекрасный день, я встретил девушку, которая открыла мне глаза. Она сказала: "Ты и так крутой парень, зачем тебе эти глупости?" И я понял, что ей абсолютно пофиг на мою внешность, она ценила меня по-настоящему.
Так что, чуваки, урок из этой истории такой: не ищите себя в наркотиках, они только смешат голову и делают жизнь сложнее. Будьте сами собой, и всегда найдется девушка, которая любит вас именно таким, какой вы есть!
Слова, использованные в тексте: |
закладки |
дутый |
теофедрин |
химия |
пушер |
амфетамин |
мет |
крэк |